1.1. Правопис літер
Літери ї, й, і, є пишуться відповідно до правил (наприклад: «їсти», «йти», «іти», «є»).
Велика літера використовується на початку речення, у власних назвах, назвах організацій, свят, географічних об’єктів.
1.2. Правопис слів
Непохідні слова пишуться за словником.
Складні слова пишуться через дефіс (наприклад: «пів-літровий», «чорно-білий») або злитно («літакоплан»).
1.3. Правопис закінчень
Іменники в родовому відмінку множини: «дітей», «квітів».
Дієслова 1 особи однини теперішнього часу закінчуються на -у/-ю: «пишу», «люблю».
1.4. Правопис префіксів
Префікси без-, від-, під-, над-, об-, про- пишуться з основою слова без пропусків: «безсумнівний», «відправити».
Префікс роз-/роз- пишеться окремо, якщо є відокремлення значень: «роз вдарити» – окремо, «розбити» – разом.
1.5. Правопис апострофа
Апостроф ставиться після р, л, н, д, т, з, с, перед я, ю, є, ї, якщо вони не позначають м’якість приголосного: «п’ять», «з’їсти», «об’єкт».
2.1. Кома
Кома ставиться перед сполучниками: а, але, проте, однак (у складнопідрядних і складносурядних реченнях).
Кома розділяє однорідні члени речення: «Він купив яблука, груші, сливи».
Кома виділяє вставні слова і конструкції: «на жаль», «звісно», «можливо».
2.2. Крапка
Крапка ставиться в кінці речення, після скорочень: «т.д.», «р.».
2.3. Знак питання і знак оклику
Використовуються в кінці питального та вигукового речення відповідно: «Ти прийдеш?», «Я так радий!».
2.4. Дужки та тире
Дужки використовуються для додаткових пояснень: «Микола (наш друг) прийшов».
Тире вживається для підкреслення логічного протиставлення або заміни дієслова-зв’язки: «Воно – моє».
3.1. Іменник
Іменники мають рід: чоловічий, жіночий, середній.
Відмінювання за відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний).
3.2. Прикметник
Узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку: «гарна книга», «гарні книги».
3.3. Дієслово
Час: минулий, теперішній, майбутній.
Відмінювання за особами та числами: «я пишу», «ти пишеш», «вони пишуть».
Вид: доконаний і недоконаний.
3.4. Займенники
Особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.
Присвійні: мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній.
3.5. Прислівник
Незмінний, виражає ознаку дії: «швидко», «гарно».
4.1. Речення
Односоставні: мають лише один головний член (підмет або присудок).
Двоскладні: мають підмет і присудок.
4.2. Складне речення
Складносурядне: дві рівноправні частини, сполучники «і», «а», «але».
Складнопідрядне: головне і підрядне речення, сполучники «що», «коли», «якщо».
4.3. Однорідні члени речення
Однорідні члени речення виділяються комами або сполучниками: «Він купив яблука, груші і сливи».
5.1. Лексичні норми
Уникаємо суржику та кальок.
Використовуємо правильні слова для передачі значення.
5.2. Орфоепія
Чітке вимовляння слів за нормами літературної мови.
5.3. Лексичне повторення
Уникаємо тавтології: замінюємо повтори синонімами.
